ПРЕМІЯ ІМЕНІ НАШОГО ЗЕМЛЯКА !?

Учасники конференції

Учасники конференції

В мистецькій залі обласної бібліотеки імені Івана Франка відбулася науково-практична конференція присвячена 110-ій річниці з дня народження видавця і письменника, вихідця з Яворова Степана Коляджина. В її роботі взяла участь і делегація з Долинщини.

Ведучий конференції, заступник голови обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Михайло Рудьковський у вступному слові розповів присутнім про Степана Юрійовича Коляджина як своєрідну постать у тогочасному літературно-видавничому процесі, непересічний талант галичанина, котрий редагував і готував до друку твори класиків світової літератури, Нобелівських лауреатів.

Слово про Степана Коляджина

Слово про Степана Коляджина

Розповідь змістовно доповнювалась відеозаписами, демонстрацією архівних світлин, словами пісні Богдана Лепкого «Чуєш, брате мій».

В ряді цих посвят хвилююче звучать рядки вірша члена Національної спілки письменників України, вихідця з Кропивника Любомира Михайліва «В душі співали солов’ї», продекламовані студентами інституту мистецтв.

Про етапи літературно-мистецького становлення  Степана Юрійовича слово виголосила членкиня Івано-Франківської міської організації «Просвіта», поетеса Ольга Терешкун.

Розлоге полотно про літературно-видавничу діяльність нашого земляка розгорнула перед учасниками науково-практичної конференції доцент інституту післядипломної освіти  Марія Федунь.

– Ми вшановуємо талановиту людину, яка вийшла з нашого галицького краю,- наголосив директор Львівського регіонального видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга.-  Уявіть мить становлення – 1929 рік – невідомий ще літературний редактор Степан Коляджин редагує твори майже незнаного поета Бориса Пастернака…  Вони зростали разом у любові до художнього слова – творці і їхній редактор.

Яворівчанка Ємілія Вінтонів хвилююче розповіла про свою останню зустріч з важкохворим Степаном Юрійовичем у московській лікарні, коли він захоплено милувався привезеними яблуками з батьківського саду. І мрія – видужати й приїхати до рідного села,  до отчого дому. А потім тихенько заспівав журливу пісню «Колір чорний…». Через місяць прийшла сумна звістка про те, що Степана Коляджина не стало.

«Колір чорний» повторився в залі бібліотеки у виконанні яворівчан Євгена Надольського та Михайла Кудибина.

Відомий прикарпатський науковець, дослідник родоводів, краєзнавець Петро Арсенич закликав віднайти і зберегти в бібліотеках старі книги всіх авторів за редакцією Степана Коляджина. Важливо для кожного також – знаходити час і потребу збирання, записування, дослідження своїх родоводів. І за промовистий приклад він назвав Ганну Коляджин-Бойків, яка, попри господарські клопоти і вчительські навантаження, провела таку колосальну роботу по дослідженню біографії Степана Коляджина та свого родоводу і запропонував знайти можливість відзначити її за це.

Учасники конференції прийняли звернення до Головної Ради ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка та її голови Павла Мовчана  про заснування всеукраїнської премії імені Степана Коляджина для відзначення кращих видавців і редакторів книг української та світової літератури.

Лютий, 2012

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: