ПІД ЗНАМЕНОМ ПОВСТАНСЬКОГО ДУХУ

ЯВОРИНА – 2012

Липнева пора літнього барвистого й запашного апогею карпатського літа традиційно кличе до яворинських вершин українських патріотів, шанувальників нашої звитяжної історії. Минулої неділі, як і кожного року, починаючи з 1988-го, в першу суботу і неділю після свята верховних апостолів Петра і Павла, долиняни, прикарпатці, небайдужі люди з інших кутків України й навіть зарубіжжя сходяться, з’їжджаються в липівське високогірне урочище Розтока, біля підніжжя Яворини, щоб віддати шану героям Української Повстанської Армії, полеглим за волю і незалежність рідної держави, відчути на собі подихи героїчної історії національно-визвольної  боротьби наших предків за самостійність України.

З досвітку авто різної величини й калібру та піші групи брали курс гірською дорогою на найвіддаленішу гірську Липу. Тут, в урочищі Розтока, формувався великий наметовий табір, над ним піднімалася зведена сцена, височіла готова до спалаху символічна повстанська ватра, над польовим містечком розвівались державні та партійні прапори, серед них найчисельніше означувалась присутність членів ВО «Свобода». А люду все прибувало й прибувало зі всіх усюд. Масовою групою сюди ж прибули й долиняни, серед них священики разом з деканом УГКЦ отцем Зореславом-Іваном Котовичем, члени районної станиці Братства ОУН-УПА під орудою голови Юрія Долішнього, керівники районної влади – перший заступник голови райдержадміністрації Сергій Плотніков, заступник Іван Кочержат, керівник апарату Катерина Олійник, начальники відділів, управлінь, заступник голови районної ради Микола Гуцуляк та інші.

На початку села, на фоні високогірних яворинських масивів, які сьогодні слід подолати, отець-декан Зореслав-Іван Котович, сестра-монахиня Володимира разом з присутніми з Долини і навколишніх сіл священиками відправили молебень. В почесну варту стали вояки УПА.

До слова запросили поважного гостя зі Львова, колишнього особистого охоронця головнокомандувача УПА Романа Шухевича – Любомира Палюгу. Підтримуваний під руки, вже досить немічний, але з непоборною висотою національного духу він поділився живими спогадами про високі часи національно-визвольної борні, побажав усім повстанського відчуття свободи й волі та висловив надію, що Україна стане такою державою, за яку віддавали життя повстанці.

Його думки продовжила учасниця патріотичної акції з Луцька, член Братства ОУН-УПА Тетяна Байда. Захоплена дивовижною патріотичною історією мужності і жертовної загибелі штабу крайового провідника Роберта, вона написала про це художньо-документальну повість «Коли мовчали смереки».

Далі учасників патріотичної акції «Яворина-2012» чекав важливий і випробувальний етап – похід Хресною дорогою через яворинські верховини й звори до цвинтаря полеглих вояків старшинської школи УПА «Олені». Дорогою, біля кожної стації, звучали тематичні розповіді про відомих, маловідомих і невідомих жінок-героїнь національно-визвольних рухів різних часів, підготовлені сестрою-монахинею Володимирою з педагогом-організатором Церківнянської школи Ольгою Ткачів та озвученні місцевими школярками. Кожну розповідь присутні в поході священики означували проповіддю та молитвою.

На цвинтарі в урочищі Глибоке, де віднайдено і облаштовано цвинтар похованих командира старшинської школи УПА «Олені» майора Федора Польового («Поля»), інструкторів, провідників, стрільців штабу, які загинули в нерівному бою з енкаведистами. Ця школа «Олені» була створена в 1943 році у волинських лісах, а згодом передислокована в Карпати. За спочиваючих вічним сном загиблих за волю української держави командирів і вояків старшинської школи УПА «Олені», отець-декан Зореслав-Іван Котович зі священиками відправили панахиду, озвучили патріотичну проповідь за полеглих героїв та дівчину-зв’язкову Марію Чорну («Дзвінку»), яку тут  спіймали енкаведисти й замордували страшною мученицькою смертю.

Нелегка стежка крутоярами підніжжя Яворини повела учасників походу до бункера-криївки крайового провідника ОУН Карпатського краю Ярослава Мельника («Роберта»).

Ярослав Мельник («Роберт») народився у Бережниці на Калущині. 1 липня 1941 року в Калуші на велелюдному вічі, де були присутніми повітовий провідник Ярослав Мельник і наймолодший з братів Бандерів Богдан, зачитано Акт відновлення української державності. В цей час Ярослав обіймає пост організаційного референта Калуської округи, а восени 1941 року за наказом обласного проводу ОУН призначений окружним провідником ОУН Коломийщини. Від липня 1942 по жовтень 1943 року – обласний провідник ОУН Станіславівщини, після чого покликаний до Крайового проводу ОУН. Приймає безпосередньо активну участь у формуванні УНС, а згодом УПА в Карпатському краї. Після трагічної загибелі Романа Мокрія «Байди» (1944 р.) Ярослав повертається на становище обласного провідника ОУН . Під час проходження радянсько-німецького фронту провідник «Роберт» таборував з куренем Гамалії на горі Малиновій у Карпатах. В серпні 1944 року він повертається в Чорний ліс, де одразу ж розпочинається активна боротьба з окупантами. Влітку 1945 року Ярослав Мельник одружився з Антоніною Король родом з Войнилова. В травні 1946 року Антоніна народила двійню: сина і дочку, яких охрестили Романом та Вірою. В період 1945-46 років Ярослав Мельник – провідник ОУН Карпатського краю. Перед відходом на зимівлю «Роберт» через кур’єра отримав звістку, що в руки енкаведистів потрапив повстанець, який знав про криївку на горі Яворина. Було вирішено перебиратись в інший зимовий бункер, але здійснити задумане не встигли. Напередодні відходу бункер викрили, хоч криївка «Роберта» була добре замаскована та через зраду вдалося її виявити. Кілька днів солдати нишпорили нетрями підніжжя Яворини, але безуспішно. Бункер так замаскували, що виявити було неможливо. Та випав невеликий сніг і над криївкою почав швидко танути. Це і помітили вороги. До останнього набою відстрілювалися повстанці, залишивши тільки для себе кулі, щоб не здатися ворогові живими… Так загинули крайовий провідник ОУН Ярослав Мельник («Роберт»), його дружина Антоніна (псевдо «Таня»), а також семеро їхніх побратимів. Матір Роберта, двох його братів і чотирьох сестер з Бережниці вивезли в Сибір. За заслуги перед Україною Ярослав Мельник в 1945 році був нагороджений Бронзовим Хрестом Заслуги, а в 1947 Золотим Хрестом Заслуги (посмертно).

За іменами загиблих у криївці героїв відправлено поминальну панахиду. Перший заступник голови райдержадміністрації Сергій Плотніков від імені районної влади подякував усім присутнім, хто пройшов цей нелегкий шлях до бункера, щоб віддати шану пам’яті героям повстанської боротьби.

Втомлені, з дерев’яніючими ногами, краплинами поту на чолі учасники походу спускались з яворинських узвишш до Липи, де осо-ось мало розпочатись патріотичне віче біля пам’ятника Ярославу Мельнику («Роберту»). А в думках підносилась висока шана до кожного з цих справжніх героїв-повстанців, які свого часу в оцих карпатських лісах, тривогах, неймовірному аскетизмі, впроголодь відстоювали до останку Україну, героїчно воювали на подив усьому світу, викликаючи високі оцінки європейських воєначальників.

На віче біля монументу провіднику деканом Болехівським УГКЦ о. Дмитром Павликом зі священиками відправлено молебень. Від імені районної влади перший заступник голови райдержадміністрації Сергій Плотніком та заступник голови районної ради Микола Гуцуляк поклали квіти до пам’ятника. Зі словом пошани памяті героїв ОУН-УПА виступив перший заступник голови райдержадміністрації Сергій Плотніков, голова районної станиці Братства ОУН-УПА Юрій Долішній, дочка Ярослава Мельника («Роберта») Віра Мельник-Тимчишин. Уривок з поеми «Роберт» прочитав голова райорганізації ВУТ «Просвіта», поет Василь Олійник. Прозвучали патріотичні пісні у виконанні народного артиста України, професора Михайла Кривеня, вокальних ансамблів «Оберіг» з Новички, «Тур’яни» з Великої Тур’ї, Дмитра Вінтоніва з Солукова, групи «Шарж» з Ужгорода та інших.

А в базовому таборі патріотичної акції «Яворина – 2012»  в урочищі Розтока збираються хорові колективи, артисти, поети-піснярі, вокальні ансамблі до участі у традиційному фестивалі повстанської пісні. До його урочистого відкриття на сцену запрошуються перший заступник голови райдержадміністрації Сергій Плотніков, керівник апарату Катерина Олійник, заступник голови районної ради Микола Гуцуляк, голова районної станиці Братства ОУН-УПА Юрій Долішній, начальник райвідділу культури Володимир Гібчинський та інші. Святковим виступом Микола Гуцуляк дає старт фестивалю патріотичної пісні та запаленню повстанської ватри, яка яскравим факелом підноситься в вечірнє небо, магічно освітлюючи своїми виблисками багатолюдне патріотичне поле урочища та гармонуючи з патріотичними мелодіями зі сцени, які лунали поза північ.

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: