КОЛЬОРОМ ПОДИХУ

КОЛЬОРОМ ПОДИХУ

…непорочно застиг на осінніх устах першосніг.

Білий ранок в саду соромливо виводить анданте.

Я зворушую слід, як крізь тло заборон – перший гріх.

І ввіходжу у храм, не знайшовши навзаєм щось дати.

Оголивши і колір, і звук – мить доокруж вишовкує лоно.

Едельвейси у прірвах комусь одцвіли і зірвалися з ніг.

Хтось навмисне спізнивсь – і в надії чиїйсь охолонув.

Та попереду – вічність…

Лише ліру торкнув ранній сніг.

Advertisements

Галерея

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: